Ронен
Хатуль йадан



Стривай, паровозе, не грюкайте колеса,
Кондукторе, натисніть на гальма.
До матері, до тата в загальному вагоні,
Я їду залізницею з тюрми.

Don't wait for me, мамо, don't wait for me, тату,
My train is leaving now for far away.
Мене засмоктала багнюка небезпечна,
Пропаща моя доля, зухен вей.

Стривай, локомотиве, не грюкайте колеса,
Ще є час в очі долі зазирнуть,
Ще поки не запізно зробити нам зупинку,
Кондукторе, натисніть на гальма.

--------------------------------------------------------------------------

Вспомнился старый анекдот к слову:
"Москвич ходит по Львову и косит под местного.Подходит к старому деду, сидящему на лавочке:
- Кажите,де тут останивка?
Дед, доставая обрез:
- Зупинка за кутом.А ти, москалику, вже приїхав..!"

-----------------------------------------------------------------------------

Безумовно, звернення до Заходу на разі відсутності чогось, або при бажанні щось продемонструвати теж є одним з характерних оборотів сучасної України і українців.